Основною метою Спілки, як кожної громадської організації згідно Закону України "Про об’єднання громадян" є захист економічних, соціальних та інших законних інтересів її членів. Членство в Спілці може бути як індивідуальним так і колективним. При цьому індивідуальними членами можуть бути як громадяни України так і іноземні громадяни також, особи без громадянства, які досягли віку 14 років. Ніяких обмежень з фахової належності при цьому не встановлено. Кожний громадянин з відповідного віку, який визнав Статут і сплатив вступний внесок, набуває права бути членом Спілки. Його заява встановленої форми подається осередком на правління, яке ухвалює відповідне рішення. Колективним членом може бути колектив підприємства, організації та установи незалежно від виду діяльності та форми власності. Заява подається власником або його представником за дорученням. У разі необхідності на прохання представника складається угода про взаємовідносини.

Мінімальний розмір вступного внеску для індивідуального члена складає 100 грн, для студентів, непрацюючих пенсіонерів та робітників - 50 грн, для колективних членів - 3000 грн. Вступні внески сплачуються один раз при вступі у Спілку. Членські внески в таких же розмірах сплачуються щорічно. Сплата вступних та членських внесків є обов'язковою для всіх членів Спілки без винятку. Таке рішення було ухвалено після тривалої дискусії на засіданні Ради Спілки. Без суттєвої фінансової підтримки неможлива реальна діяльність у відстоюванні інтересів членів Спілки. Сплата вступних та членських внесків - перший благодійний крок, який засвідчує про відданість фахівця своїй справі. Пропозиція звільнити студентів від сплати внесків не знайшла підтримки серед більшості членів Ради. Студент, як майбутній високоосвічений фахівець, повинен у першу чергу бути прикладом відданості своїй справі. Внески можуть вноситись також майном та іншими активами, в тому числі і нематеріальними.

Задіяти в члени Спілки більшість фахівців бурової справи на сьогодні є першочерговим завданням її діяльності. Чисельність Спілки суттєво впливає на її фінансовий стан, авторитет, незалежність та вагомість у вирішенні проблемних питань. Тут доречно навести вислів Альберта Ейнштейна: "Ніяку проблему неможливо вирішити на тому рівні, на якому вона виникла”. Ті проблеми, які є загальні для всіх, неможливо вирішити на рівні окремо взятих підприємств і навіть галузі. Об’єднання зусиль фахівців дозволяє винести вирішення їх на більш високий рівень та задіяти більш вагомі важелі. Спілка повинна побудувати свою роботу таким чином, щоб виник інтерес до неї у фахівців всіх рівнів, сфер, видів та напрямків діяльності. Це непроста справа, але можлива за умови правильного її розуміння в першу чергу керівництвом Спілки та уміння терпеливо довести таку політику досягнення мети до кожного фахівця.

Для досягнення своєї основної мети Статутом передбачається в першу здійснювати чергу заходи щодо привернення уваги широкого кола громадськості, органів державної влади, відомств, установ та закладів до проблемних питань, які виникають в діяльності членів Спілки. До таких заходів належать організація розгляду проблемних питань на громадських зібраннях, наукових форумах, відомчих та міжвідомчих науково-технічних радах, конференціях, виступи в засобах масової інформації і наукових виданнях. На підставі розгляду цих питань розробляються пропозиції, які вносяться до відповідних компетентних органів для їх вирішення. Згідно чинного законодавства всеукраїнські громадські організації мають достатньо прав та засобів для вирішення питань захисту інтересів своїх членів. Важливе місце в роботі Спілки займає питання навчання фахівців бурової справи.

Кадри є основою будь-якої діяльності. Від рівня їх підготовки залежить вирішення технічних, економічних, соціальних, престижних та інших важливих питань. Професія буровика, на відміну від більшості інших, має свої особливості, які обумовлені складністю та широкою різновидністю технологічного процесу спорудження свердловини, особливо геологорозвідувальної. Тому колишня назва того, хто безпосередньо управляв процесом спорудження свердловини, змінний буровий майстер, найбільше відповідала характеристиці виконуваних ним робіт. І якомусь чиновнику, який абсолютно не уявляв собі, що таке буріння свердловини, невідомо, з якою метою, надумалося спростити все, спочатку до рівня бурильника, а потім до машиніста бурової установки. Машиніст — це робітник, який управляє машиною чи обслуговує її, з чітко визначеними операціями, виконання яких суворо регламентовано. При проектуванні свердловини, особливо розвідувальної, неможливо чітко передбачити та визначити регламент її спорудження. Геолого-технічний проект складається орієнтовано, основний процес буріння невидимий і не завжди контролюється приладами. Управління технологічним процесом буріння це постійне вирішення ланки непростих завдань, які потребують високого рівня інженерно-технічних знань, досвіду, інтуіції та майстерності. Крім того, необхідно брати до уваги віддаленість польових робіт від центрів управління, коли більшість складних відповідальних рішень необхідно оперативно приймати самостійно. Буровику необхідно управляти комплексом машин та механізмів, керувати робітниками, які обслуговують машини, вести документацію, нести відповідальність за охорону праці та виробничу дисципліну у вахті. Таким вимогам може відповідати тільки майстер. Тому одним із завдань Спілки є повернути посаду змінного або вахтового бурового майстра в геологорозвідці. Відповідно внести зміни до кваліфікаційних характеристик та навчальних програм. Назріла необхідність суттєвого удосконалення системи підготовки бурових кадрів як професій, до яких пред'являються особливі вимоги.