З ТАКИМИ ЛЮДЬМИ У НАС БУДЕ МАЙБУТНЄ

Переповнені позитивними емоціями та почуттям гордості за наших небайдужих людей, сподіванням на те, що держава рано чи пізно заживе повноцінним життям, економіка задихає на повні груди, а люди будуть жити заможно і щасливо, повертались ми 18 серпня з Нової Борової. Тут на базі Житомирської геологорозвідувальної експедиції ДГР «Північгеологія», яку очолює Михайло Мазко, Спілка буровиків України, проводила регіональну науково-практичну конференцію «Сучасне сервісне обслуговування геологорозвідувальних, гірничих та переробних виробництв».

Конференція була триденна. 18 серпня на її пленарному засіданні взяли участь голова районної державної адміністрації Микола Кочин, голова районної ради Адольф Суліган, які виступили з привітальним словом та коротко окреслили основні проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку району, в тому числі і в галузі геологічних досліджень та бурової розвідки.

Директор районного історичного музею Олександр Голяченко проінформував гостей нашого краю, які приїхали з усіх куточків України, про історичне минуле району, його визначних людей, про природні багатства «Уралу в мініатюрі».

З першою доповіддю на конференції виступив голова правління Спілки буровиків, член-кореспондент Академії технічних наук України Анатолій Вдовиченко. Він коротко зупинився на діяльності Спілки буровиків, яка була створена у серпні 2008 року. Головою Спілки є Микола Гавриленко, Міністр геології УРСР (1981-1997 р.р.), перший заступник голови Верховної Ради України першого скликання, академік технічних наук України, професор. Заступниками голови Спілки є Микола Бондаренко, директор ДГП «Алмазінструмент», доктор технічних наук, Іван Мартиненко, кандидат технічних наук, Сергій Мельник, директор Київського заводу бурової техніки.



Членами правління Спілки є директори відомих підприємств, науковці (академіки, професори, завідуючі кафедрами університетів України).

Спілка буровиків України щоквартально видає ілюстрований журнал «Буріння», матеріали якого рекомендує для друку вчена рада Спілки, що складається з науковців та високого рівня фахівців галузі.

Метою діяльності організації є відстоювання інтересів членів Спілки, піднесення фахової престижності, сприяння впровадженню сучасних технологій та фаховій підготовці.

Спілка організує розгляд проблемних питань на зібраннях (нарадах, конференціях, форумах), в засобах масової інформації, вносить пропозиції щодо їх вирішення до відповідних органів та організовує супровід їх виконання; сприяє впровадженню сучасних технологій у виробництво, популяризує методи організації фахівців, які підвищують їх престижність у суспільстві; створює сприятливі умови для розвитку нових ідей; сприяє формуванню умов рівної та доброякісної конкуренції, сприяє підготовці фахівців, підвищенню їх кваліфікації та працевлаштуванню за фахом; розвиває міжнародні зв’язки між фахівцями, налагоджує контакти з органами державної влади, громадськими організаціями та підприємствами для здійснення статутних завдань.

На конференції, зокрема, говорилось про те, що сьогодні цілою низкою важливих питань життєдіяльності суспільства держава не переймається. Непродумана кампанія повального скорочення управлінського апарату ще більш ускладнює ситуацію. Яскравим прикладом цього, за словами Анатолія Вдовиченка, є геологічна служба України. Для економіки нашої країни, де в край важливе значення має ефективне використання надр, цілком оправдане право на існування має окреме Міністерство геології та охорони надр, як це було колись і є в більшості багатих ресурсами країн. Сьогодні Державна служба геології та надр України є недієздатною. Повністю ліквідоване технічне управління, немає посади, яка мала б відношення до справ техніки, технології та організації геологорозвідувального виробництва. Ще в більш непривабливому стані перебуває НАК «Надра України». Фахівці у цій геологорозвідувальній національній компанії складають всього 3 %.

Суттєво погіршується фаховий рівень у НАК «Нафтогаз України».

У таких умовах вся відповідальність за збереження надбань та розвиток галузей покладається на фахові Спілки та інші структури, які об’єднують свідомих, відповідальних та високо компетентних фахівців.

Вперше конференція проводиться на такому місцевому рівні для того, щоб привернути увагу до Володарськ-Волинського району, цього багатого ресурсами краю, де зосереджена значна кількість видобувних та переробних виробництв, проглядається велика перспектива розвитку геологорозвідувальних робіт.

Попередня конференція, яка відбулася 6-8 липня цього року в Кривому Розі, мала велике значення. Насамперед тому, що вперше об’єднала замовників, виконавців, виробників гірничого обладнання та сервісні компанії для відпрацювання шляхів вирішення конкретних практичних питань підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт. Для тих, хто бажає та вміє працювати, відкривається велика перспектива самореалізації. Проте більшість геологорозвідувальних підприємств, особливо державних, не підготовлені до ефективних дій. Виявлені суттєві недоліки у впроваджені сучасних технологій. Рентабельність більшості вітчизняних підприємств розраховані на бюджетні марнотратні кошториси і не витримують доброякісної конкуренції.

Вперше це особливо проявилося в минулому році, коли Спілка виграла тендер на проведення бурових робіт в Польщі та Закарпатті. Проте ніхто з бурових підприємств не був готовий виконати ці роботи. Більшість підприємств, особливо державних, одразу відмовилися через низьку кошторисну вартість робіт. Інші побоялися труднощів.

Із луганських бурових бригад, які взялись за цю справу, до Києва дійшло лише дві, через кордон перетягнули всього одну бурову установку УРБ-3АМ. Замість 70 свердловин глибиною 200 м під теплові насоси за весь період пробурили всього 70 м. Партнери з Польщі, які зовсім не мали досвіду буріння, поставили на їх місце малопотужні бурові установки УРБ-2А2 і успішно бурять ці свердловини із швидкістю одна свердловина за 1,5 -2 доби при тій же кошторисній вартості і мають шалену рентабельність. Для нашої Спілки це був дуже крутий провал.

Проте Спілка не втрачає надії на краще, враховує надані уроки і продовжує наполегливо працювати в цьому напрямку.

Сьогодні наші підприємства уже не в змозі самостійно відновити на сучасному весь комплекс навіть добре відомих технічних засобів підвищення ефективності та інформативності геологорозвідувального буріння. Тому сьогодні важливе значення набуває сервісне обслуговування по прикладу як це поставлене при бурінні нафтогазових свердловин.

На конференції були присутні представники підприємств та організацій, які працюють у цьому напрямку. Так, НТП «Бурова техніка», досконально освоїла декілька видів робіт та надає відповідні послуги як вітчизняним так і закордонним компаніям. Нафтова компанія «Регіон», яка закупила за кордоном найсучаснішу техніку буріння та освоєння нафтогазових свердловин і успішно надає сервісні послуги в цьому напрямку. Київський завод бурової техніки успішно освоїв випуск бурового обладнання та інструменту та поставляє його в Польщу, Угорщину, Болгарію, Казахстан та інші країни, витримуючи конкуренцію із закордонними фірмами. Проте на вітчизняному ринку вони не розвиваються. «Східспецсервіс» за власні кошти закупили дві сучасні імпортні установки та ефективно їх використовують. Ця організація, яка нараховує всього 70 працівників, сьогодні бурить дегазаційні свердловини на вугільних полях, веде розвідку двома буровими установками Полтавському ГОКу, дві імпортні установки використовуються в Кривому Розі на Шиманівському родовщі. Крім цього ще і споруджують свердловини на воду. Повна загрузка обсягами робіт. Без всякої державної підтримки. Це ще раз підтверджує, що хто хоче і вміє працювати, тому нинішня криза - не перешкода.

У конференції брав участь один із організаторів видатного науково-виробничого експерименту з досягнення найвищої швидкості алмазного буріння (1977), не перевершений на сьогодні в світі (2500м на бригаду в місяць). В.О. Глоба, який на той час працював головним інженером Олевської ГРП. Це унікальний неповторний експеримент. Результати його належить вивчати та використовувати в подальшому при розробці сучасних технологій. Це один із напрямків діяльності Спілки в розвитку сервісного обслуговування.

На сьогодні ще збереглися кадри, які володіють відповідними знаннями та досвідом для того, щоб передати їх молодим. Без цього неможливий подальший розвиток.

Буріння пронизує практично всі галузі і в подальшому із збільшенням глибин використання надр, роль буріння буде неухильно зростати. Проблеми, що виникають, є спільними і з іншими галузями, особливо такими як видобувні та переробні. Загальними для всіх є проблеми надрокористування, використання породоруйнівного інструменту, екологічні, охорони праці та багато інших. І тут необхідно об’єднуватись для вирішення спільних питань.

Що стосується каменепереробних підприємств, тут також є сфера спільних дій.

В першу чергу це вирішення екологічних проблем. Шламова проблема. Шлам - дуже цінний продукт, і це добре відомо геологам. Він ніякої загрози нікому не створює. Це готовий подрібнений до найменшої фракції концентрат, із якого можливо відбирати всю гаму елементів таблиці Мендєлєєва. Для цього потрібно розробити спеціальні технології. І це цілком реально. Крім того це прекрасний меліорант для грунтів, особливо поліських дерново-підзолистих. В ньому є всі необхідні елементи для розвитку рослин. Велику цінність в шламі складають алмази від спрацювання інструменту. Загалом на всіх підприємствах за довгий період їх накопичується в шламі сотні тисяч карат. Крім того вольфрам, кобальт, хром та багато іншого. Сьогодні шлам - це стратегічний продукт, який необхідно на кожному підприємстві складувати і зберігати до того часу, коли будуть розроблені технології їх переробки та раціонального використання. І тому вимоги екологів про його шкідливість та необхідність спеціального захоронення є науково необґрунтованими.

Актуальним є питання буту. Зрозуміло, що не в змозі кожне підприємство, особливо невелике, утримувати засоби переробки буту. Вивозити його на сміттєзвалище – нерозумно.

Виникає питання створення сервісної компанії з пересувними малогабаритними подрібнювачими, які також своєчасно та дешево буде здійснювати переробку буту в щебінь, який в першу чергу повинен використовується на облаштування місцевих доріг.

Парадоксально: регіон, багатий на будівельні матеріали, має найбільш занедбані дороги в Україні.

Бездоріжжя несе найбільшу екологічну загрозу. Масштаби забруднення пилюкою з доріг, відсипаних гранітним відсівом, в тисячі разів перевищують викиди від діяльності усіх видобувних та переробних виробництв і це при тому що дороги проходять через населені пункти, повз навчальні та лікувальні заклади і т. д.

На конференції піднімались важливі питання сьогодення в майбутнього галузі, розвитку нашого краю. Приємно, що з відгукнулися керівники району, проте не з’явився жоден представник каменеобробників, не було жодного сільського чи селищного голови, жодного представника навчальних закладів району. А спільних питань , які тут обговорювались, було дуже багато. Шкода, що наша щодення метушня заважає побачити більш серйозні проблеми, спільне вирішення яких вплине на якість нашого життя сьогодні та і наших дітей. Просто треба бути небайдужим, підтримувати тих, хто йде попереду і торує шлях усім до кращого життя.

Галина Мінялук.
За матеріалами конференції.