29 жовтня 2013 року у м. Києві в Науково-технічному центрі «Психея» відбувся експертно-аналітичний круглий стіл (ЕАКС) на тему: «Основні питання видобутку газу з традиційних і нетрадиційних джерел», який зібрав провідних галузевих експертів, і всіх, хто цікавиться тематикою видобутку вуглеводнів в Україні не лише в стінах НТЦ «Психея», але і біля екранів моніторів в режимі on-line. Трансляція заходу велася на сайті oilreview.kiev.ua в реальному часі і всі бажаючі змогли поставити свої питання присутнім експертам в ході роботи круглого столу.

З основною доповіддю на тему «Нетрадиційний газ: чому так багато шуму?» виступив директор спеціальних проектів НТЦ «Психея», доктор технічних наук Геннадій Рябцев.

Для обговорення експерт запропонував основні три питання:

1. Технологія видобутку нетрадиційних вуглеводнів: що нового? Чи слід боятися фрекінгу? Гідророзрив звичайний і масштабний.

2. Звичайний, сланцевий і центрально-басейновий газ: порівняльні ризики освоєння. Вода, яка не горить, і землетруси, яких не було.

3. Міжнародні і українські практики: у чому відмінності і чому їх інколи не помічають. Яким інвесторам і яким екологам можна довіряти і чому.

У своєму виступі Г. Рябцев відзначив, що експертне обговорення «газового питання» просто необхідне, оскільки тема дуже заполітизована, а громадськість перебуває у інформаційному вакуумі і дуже часто дезінформована. Також він звернув увагу на дорожнечу видобутку сланцевого газу на території України. В Україні ціна залежатиме від трьох чинників: підтвердження запасів, економічної і екологічної доцільності видобутку. Собівартість видобутку може досягати до $300 за тис. кубометрів.

Також він озвучив реальні часові перспективи видобутку сланцевого газу в Україні, відзначивши, що найближчі 5 років нетрадиційний газ в Україні добувати ніхто не буде, оскільки на даний момент не існує необхідної нормативно-правової бази, а запаси цього ресурсу ще не підтверджені. Крім того, експерт торкнувся актуальної теми застосування гідророзриву, звернувши увагу на те, що ця технологія не нова як в світі, так і в Україні, але довкола цієї тематики утворилося безліч міфів.

На думку експерта, при дотриманні технології застосування гідравлічного розриву пласта повністю безпечна. І міфи про «страшний фрекінг» треба розвінчувати.

Відповідаючи на питання онлайн-учасників, під час ЕАКС виступили і інші компетентні експерти.

Андрій Чубік, експерт центру «НОМОС», який презентував доповідь про наслідки видобутку нетрадиційного газу в Україні. У своєму виступі він проаналізував всі ризики і переваги видобутку нетрадиційного газу. За словами експерта, ризики під час видобутку такого газу можна мінімізувати.

Основною тезою виступу директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченко стало твердження про необхідність нормативного забезпечення видобутку нетрадиційного газу в Україні. Важливий також і суспільний контроль. «Не означає, що якщо компанія Shell або компанія Chevron або ж Exxonmobil мають хороші технології, їх не треба контролювати. Ми не маємо бути адвокатами цих компаній, ми повинні забезпечити їм суворий контроль за виконанням зобов'язань, і не лише з боку держави, але і з боку цивільного суспільства, екологічних організацій і наукового співтовариства. І тоді буде той позитивний ефект, на який всі так розраховують», – стверджував експерт.

Відповідаючи на питання онлай-слухача про різницю між гідророзривом для видобутку нафти і сланцевого газу, а також ажіотаж, який виник довкола питання нетрадиційного газу, перший заступник генерального директора ТОВ «Надра Інтегруючі рішення», кандидат геологічних наук Богдан Лелик зазначив, що «гідроразрив для видобутку традиційного природного газу і нафти відрізняється від процедури видобутку сланцевого газу тим, що для останньої проводяться значно більша кількість гідророзривів».

У свою чергу, заступник глави Експертної Ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу, доктор технічних наук Леонід Уніговський відзначив, що в ході промислового видобутку сланцевого газу проводиться дуже велика кількість процедур гідророзриву.

На сайт oilreview.kiev.ua також надійшло питання про перспективи видобутку газу на шельфі Чорного моря. На нього відповів провідний інженер ГАО «Чорноморнафтогаз» Андрій Палюра. На його думку, чорноморським вуглеводням приділяється недостатньо уваги. «На мій погляд, сьогодні ми рухаємося в правильному напрямі, приділяючи увагу видобутку сланцевого газу, оскільки він дозволить диверсифікувати джерела, проте, Чорне море ще не до кінця досліджене і дуже потенційне. Вже в 2015 році на шельфі добуватиметься 3 млрд кубометрів газу. І це без всяких значних екологічних загроз».

Голова Спілки буровиків України, секретар секції природоохоронних технологій та геотехнологій Академії технологічних наук України Анатолій Вдовиченко у своєму виступі висловив глибоке занепокоєння діями сил, які зацікавлені в імпорті енергоносіїв, і які суттєво перешкоджають розвитку національного нафтогазовидобутку. Ці сили мають великий вплив на владу усіх рівнів, і тому диктують свою політику у прийняті державних рішень. Для відволікання уваги від головних проблем вони, за допомогою інформаційних маніпуляцій, втягують суспільство у протистояння різних політичних сил та соціальних груп. Для цього ними і була штучно створена так звана «глобальна сланцева проблема», яка не має ніякого відношення до збільшення власного газовидобутку.



За висновками Експертної Ради при РНБОУ (23.04.2013 року) на сьогодні в Україні розвідані запаси традиційного газу складають 1,1 трлн. куб. м, що дозволяє протягом 5 років довести щорічний видобуток газу до 40 млрд. куб. м., та витримати його стабільно на такому рівні протягом 25 років. Разом із тим, прогнозні запаси цього газу складають 5,4 трлн куб. м., що дозволяє при належній постановці геологорозвідки забезпечити країну газом власного видобутку майже на 100 років. Крім того, сьогодні науково доведено та практично підтверджено наявність процесу природного відновлювання покладів природного газу, який тільки в Східних регіонах України дозволяє при відповідній постановці геологорозвідувальних робіт щорічно додавати ще біля 5 млрд куб. м газу.

Технологія розвідки та освоєння родовищ звичайного газу відпрацьована і постійно удосконалюється, що дозволяє знизити собівартість його видобутку в Україні до 25 дол. за 1 тис. куб. м. У розвідку і освоєння родовищ звичайного газу уже вкладені та заморожені надзвичайно великі кошти. Ось реальна база, на якій Україна повинна успішно вирішити проблему енергонезалежності. Необхідно тільки на цьому сконцентрувати увагу всього суспільства, а владі мобілізувати весь наявний ресурс на виконання головної програми країни.

Проте влада під шаленим тиском імпортно залежних сил (ІЗС) вишукує та розробляє всілякі відволікаючі масштабні маневри, на предмет «сланцевої панацеї» ніби то для вирішення глобальних енергетичних проблем.

Сьогодні в Україні відсутні розвідані запаси «сланцевого» та йому подібного газу. Прогноз наявності його в надрах країни науково не обґрунтований і нічим не підтверджений. На його пошуки та розвідку до необхідного рівня потрібно не менше 10 років та кошти, які в 10-20 разів перевищують уже вкладені в освоєння родовищ звичайного газу. При цьому, не має жодних гарантій, що розвідка дасть позитивний результат.

Собівартість видобутку «сланцевого газу» може бути такою: за оцінками М.Я. Азарова - $120-130; Е.А. Ставицького - $160-200; експертів - $250-300 за 1 тис. куб. м., що в 5-12 разів дорожче звичайного.

Для довідки: фактична середня собівартість видобутку сланцевого газу у США становить $ 90-150. При цьому не враховані дотації та різні пільги, які надавались державою США для стимулювання розвитку цієї галузі. Необхідно також врахувати, що очікується удвічі глибше залягання таких родовищ в Україні. Крім того, невідома на сьогодні залишається екологічна проблема, яка пов’язана із видобутком сланцевого газу.

Яка є реальна альтернатива «сланцевому» газу. Про це можна довідатись із матеріалів парламентських слухань «Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні», які відбулися 15 січня 2011 року. У виступі директора Інституту геологічних наук академіка НАНУ П.Ф. Гожика було наголошено наступне: «… на Україні є великий резерв малих родовищ. Навіть Росія при своїх гігантських запасах приступила до їх активного освоєння. У нас їх багато, і вони можуть бути успішно використані на місцевому рівні і це великий резерв. Багато шуму навколо сланцевого газу. Це питання абсолютно не актуальне і його необхідно зняти на 10 років. В Америці, якби не було пільг по оподаткуванню, цей видобуток був би у них нерентабельним. Проблему необхідно спочатку добре вивчити, а потім вже визначати шляхи її оптимального вирішення. Треба зосередитись на шахтному метані. Є хороші наробки, конкретні результати, за що деякі колективи вже отримали Державну премію...».

Державним балансом запасів корисних копалин України станом на 1 січня 2010 року метан, як супутню корисну копалину оцінено на рівні 314 млрд куб. м. Прогнозні видобувні ресурси його в Україні становлять більше 3 трлн куб. м., а по деяким оцінкам більше 12 трлн куб. м.

Тобто навіть тих видобувних запасів, використовуючи наявні технології, Україні вистачить щонайменше на 40-60 років. За оцінками спеціалістів, вже до 2015 року видобуток метану можна наростити до 7 млрд куб. м на рік. Територіально родовища шахтного метану знаходяться поблизу потенційних споживачів теплової й електричної енергії, що збільшує перспективність його використання, зокрема в децентралізованій енергетиці. При цьому собівартість вітчизняного палива становитиме всього $76 за тис куб. м.

В Україні щорічний видобуток шахтного метану складає всього 0,2 млрд куб. м. І це при тому, що кожного року тільки під час видобутку вугілля виділяється більше 2 млрд куб. м метану, який розчиняється в атмосфері, загострюючи проблему глобального потепління.

Між тим, необхідність, можливість та економічна доцільність промислового видобутку метану з вугільних пластів засвідчує досвід багатьох країн. Видобуток його у США досяг - 60, в Австралії - 15, в Китаї – 10 млрд куб. м на рік. Останнім часом шахтному метанові все більше уваги приділяють у благополучній, з точки зору енергоносіїв, Росії. В Кузбасі щорічно більше $1 млрд вкладають у метанову проблему та планують збільшити використання шахтного метану до 1 млрд куб. м на рік, а в подальшому повністю забезпечити ним потреби регіону.

Розуміння того, що метан здатний замінити імпортний газ, серед можновладців є. Про це свідчать документи — закон про газ вугільних родовищ та концепція державної цільової програми видобування та використання метану. Проте немає віри в те, що вони здатні подолати протидію ІЗС, які сьогодні як метастази ракової пухлини вразили всі сфери суспільної діяльності, особливо політиків, ЗМІ, і не тільки провладних, але і навіть опозиційних, які в свою чергу з подачі ІЗС провокують всілякі міфи про екологічну загрозу, яку ніби то несуть Україні іноземні інвестори разом із «сланцевим газом».

Іноземні інвестори ніякої загрози нам не несуть. Для них необхідно створювати самий сприятливий клімат. Нехай за свої кошти вони вивчають проблему, розвідують та освоюють родовища. Всіляка їхня діяльність тільки сприяє соціально-економічному розвитку країни. Чинні Закони України, якщо вони виконуються, дозволяють ефективно контролювати всю їхню діяльність. Але якщо закони не виконуються, то більшу загрозу несуть свої вітчизняні структури, особливо державні та спільні, тому що вони ніким і нічим не обмежені у своїй розпусті.

Ажіотаж навколо «сланцевого газу» уже сьогодні створює найбільшу економічну загрозу і цей підступний задум потрібно сміливо викривати та виносити на обговорення широкого кола громадськості.

У зв’язку із цим найголовнішим натепер завданням фахівців, експертів, ЗМІ має стати проведення масової роз’яснювальної роботи та забезпечення якомога більшої прозорості діяльності органів влади та видобувних компаній.

На завершення заходу НТЦ «Психея» презентував збірку наукових праць, присвячену нетрадиційним вуглеводням «Сучасні проблеми державної політики у сфері видобутку нетрадиційних вуглеводнів в Україні», редакторами якого стали кандидат технічних наук, старший науковий співробітник і директор НТЦ «Психея» Сергій Сапегин доктор технічних наук, доцент Національної академії державного управління при Президентові України, директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

Відеозвіт про ЕАКС розміщений на сайті oilreview.kiev.ua

Коментарі залишайте ТУТ