|
|
|
|
У Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл з енергетичної безпеки
|
25 грудня 2012 року відбувся круглий стіл «Пріоритетні напрями реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки». На цей захід, який організував Національний інститут стратегічних досліджень, зібралися керівники та фахівці провідних установ, організацій і підприємств, які опікуються проблемами енергетичної та екологічної безпеки. А саме це: Державна комісія України по запасах корисних копалин, Національний науковий центр «Інститут метрології», Державного агентства України з управління зоною відчуження, Інституту технічної теплофізики НАН України, Спілка буровиків України, ВГО «Енергетична асоціація України», Біоенергетична асоціація України, Інститут енергетичних досліджень, ТОВ «Нафтогазбудінформатика», Енергетична інвестиційна компанія, компанія «Українське тепло» та інших.
Відкрив зустріч старший консультант відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Бєгун. У своєму виступі він зачепив основні проблеми, які потребують вирішення у першу чергу:
- низький рівень енергоефективності економіки та повільні темпи впровадження новітніх технологій;
- значна залежність від імпорту енергоресурсів при недостатньому використанні власного енергетичного потенціалу, низькому рівні диверсифікації постачальників та надвисоких цінах на імпортні енергоносії;
- занепад нафтопереробної галузі;
- висока зношеність основних фондів підприємств енергетики при низьких темпах оновлення та модернізації;
- економічно необґрунтовані тарифи та перехресне субсидування;
- низький рівень інвестицій в основний капітал підприємств енергетики;
- повільні темпи впровадження заходів спрямованих на покращення екологічних параметрів підприємств енергетики. Необхідність виконання зобов’язань у зв’язку із приєднанням до Договору про заснування енергетичного співтовариства.
Для характеристики стану ефективності використання енергії в Україні Сергій Васильович навів цитату з сайту Міжнародної енергетичної асоціації: «Ukraine has one of the most energy-intensive economies in the industrialised world». У перекладі це означає наступне: «Україна має одну з найбільш енергоінтенсивних економік в індустріальному світі». Але при цьому, якщо порівняти енергоємність валового внутрішнього продукту у світі та в Україні, то маємо відставання України у 2,2-2,5 разу. Втрати електроенергії під час транспортування в Україні перевищують величину цього показника для країн ОЕСР у 2,0 рази, а якщо порівнювати цей показник для України та ЄС, то відставання України складає 2,2 рази.
Потенціал з енергозбереження в Україні досить значний – 47,6% від поточного енергоспоживання, що у грошовому еквіваленті оцінюється у 13,4 млрд. євро на рік у цінах 2010 року. Тобто, вже існуючі впроваджені у провідних країнах технології дозволяють досягти в Україні скорочення енергоспоживання майже вдвічі.
Сергій Бєгун вніс пропозиції від Національного інституту стратегічних досліджень, запропонувавши, подальший розвиток сфери енергоефективності та відновлювальних джерел енергії здійснювати на основі міжнародних рекомендацій МЕА розроблених саме для України. Крім того, були перераховані найбільш суттєві заходи спрямовані на виправлення критичної ситуації, що склалася в цих сферах.
Голова правління Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко у своєму виступі зазначив, що в центрі уваги Спілки постійно перебуває питання ефективного використання енергетичного потенціалу земних надр для забезпечення енергетичної незалежності України, в першу чергу, розвитку національного нафтогазовидобутку, як головного напрямку вирішення енергетичних проблем.
На сьогодні у фахівців викликає велика стурбованість те, що у вирішенні цих важливих завдань у нашій країні чомусь обираються занадто складні та надмірно витратні нічим і ніким не обґрунтовані шляхи.
На сьогодні існує єдиний науково обґрунтований та практично доведений оптимальний шлях збільшення власного нафтогазовидобутку - це постійне нарощування обсягів буріння пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Іншого шляху в природі, поки що, не існує.
Говорячи про так званий «сланцевий газ» (більш точна назва - «природний газ із низько проникних колекторів» з низькими дебітом) Вдовиченко висловив думку про те, що не може бути альтернативою подібного газу із високо проникних колекторів з великими дебітом газу. Це підтверджують елементарні розрахунки, які зрозумілі навіть необізнаній публіці.
Приклад практичного досвіду США в освоєнні родовищ «сланцевого» показав, що це потребує капіталовкладень, які в десятки раз перевищують видобуток «звичайного» газу. Для умов України такі витрати будуть ще більші.
Для досягнення необхідного рівня видобутку «звичайного» газу необхідно бурити в рік до 1000 км разом пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин, що є цілком реальним для України, а при «сланцевій» технології потрібно бурити не менше 70 000 км на рік. Щоб вийти на такий рівень Україні знадобиться не менше 70 років. Це надзвичайно важкий, витратний та недоцільний на сьогодні шлях.
Проте, якщо в розвиток цього напрямку будуть вкладатися іноземні інвестиції, голова Спілки переконаний, що його потрібно всіляко підтримувати та створювати найсприятливіші умови. Ніякої екологічної загрози тут немає. Навпаки, цей метод видобутку природного газу є більш екологічний а ніж «звичайний» і в далекій перспективі за ним майбутнє. З повним текстом доповіді Анатолія Вдовиченка можна ознайомитися в розділі «Публікації».
Переглянути фотографії з круглого столу можна на офіційній сторінці У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ ФЕЙСБУК
Коментарі залишайте ТУТ
|
|
|
